Юридична клініка Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова підготувала правову консультацію щодо особливостей сплати єдиного соціального внеску фізичною особою, яка є найманим працівником та фізичною особою-підприємцем одночасно.

Мова йде про фізичну особу-підприємця, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та щомісяця сплачує ЄСВ і, одночано, є найманим працівником у юридичної особи, за якого щомісяця нараховується і сплачується ЄСВ за рахунок роботодавця. Тому, чи може така фізична особа-підприємець сплачувати ЄСВ як найманий працівник або як підприємець один раз, а не подвійно – далі у матеріалі.

Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємці, в тому числі підприємці – платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пп. 4 та 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом, є недоїмкою.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Крім того, потрібно пам’ятати, що з 3 січня 2020 року, починають діяти нові рахунки для сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за стандартом IBAN. З цієї дати сплачені суми за старими рахунками будуть повертатися платникам, як нез’ясовані надходження.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на звільнення від сплати єдиного соціального внеску за себе мають підприємці за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого Законом, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного соціального внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного соціального внеску за себе.

Та відповідно до Постанови КАС/ВС від 04.12.2019 р. №440/2149/19 шляхом системного тлумачення норм права, суд касаційної інстанції сформулював правовий висновок: особа, яка зареєстрована як ФОП, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов’язана сплачувати ЄСВ не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником ЄСВ за неї є її роботодавець, а мета справляння  ЄСВ досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону про ЄСВ щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в податкових органах і зареєстровані як ФОП (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску — упевнений Верховний Суд.

Таким чином, звільняються від сплати єдиного соціального внеску особи, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу,  та з огляду на Постанову КАС/ВС від 04.12.2019 р. №440/2149/19 якщо ФОП є працевлаштованим, у такому випадку ЄСВ за неї платить її роботодавець. Подвійна сплата ЄСВ не допускається.